Сучасна література для підлітків

Я прочитала цей роман з цікавості, тому що пам'ятаю, з яким захопленням у свої дитячо-юнацькі роки читала всі книги, де розповідається про дітей мого віку. Сказати, що я розчарувалася, не можу, тому що твір був написаний не так, як раніше писали автори (порівняно з книгами, які ми читали у 80-90-хх роках ХХ століття). Це - ІНША література для підлітків. Хоча проблеми, порушені в романі, актуальні завжди: любов, стосунки, батьки, школа...
А ви читали "Елеанор і Парк" Рейнбоу Ровелл?

23 квітня...

До Міжнародного дня книги та до Дня англійської мови

Я - музикант чи композитор?

Гарний дудл до дня народження Йоганна Себастьяна Баха. Інтерактив - неперевершений!
Моя музика? 

Ну що б, здавалося, слова...

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!..

Шевченкові слова зайвий раз підкреслюють цінність СЛОВА, його КРАСУ та ВЕЛИЧ!

День рідної мови від користувача Natalia Riabukha

Прощавай, 7 - А.

Рік навчання минув, але світлини не дають забути того, що сталося впродовж цього навчального року. Дивимося та згадуємо.

Посади дерево - зроби планету квітучою

  Наш клас дуже хоче, щоб  навколишнє середовище було чистим, щоб ми зберегли планету для наступних поколінь. Тож ми долучилися до загальношкільної акції "Посади дерево - залиш по собі пам'ять". Сьогодні ми посадили берізку біля нашої школи як символ дружби всіх учнів класу та на знак любові до рідної школи. Дякуємо за саджанець батьку Карини Кузьмінчук, Роману Володимировичу.
  Впродовж всіх років навчання у нашій школі ми будемо доглядати за нашою красунею і тим самим показувати приклад бережливого ставлення до природи іншим дітям.
  Дерево - це символ життя, яке єднає небо і землю.
Ти рости, рости, березо,
Розпуши своє гілля.
Допоможемо природі,
Ми ж бо - дружняя сім'я!
  На фото дружня компанія учнів - любителів природи: Каріна Кузьмінчук, Олександр Ніколаєв, Олександр Тимчук, Іван Теніченко, Владислав Гардаш.
                                                       Анна Юрескул, Єлизавета Луценко, учениці 7-А класу

Книги живуть вічно?

  Заглянувши в календар подій завтрашнього дня, не могла не написати декілька рядків про свій досвід дружби з книгою.
  Моє дитинство було пов'язане зі шкільною бібліотекою, де працювала мама. Кожного дня у мене була можливість торкатися книжок, гортати їх сторінки, брати книги додому й читати. Хотілось читати не ті книги, які вивчалися за програмою, а інші, в яких обкладинка зачаровувала, ілюстрації викликали здивування, тексти "будили" уяву. Добре памятаю "особливу" полицю в шкільній бібліотеці, на ній стояла "Библиотека мировой литературы для детей"  від видавництва "Детская литература". 50 томів (58 - в інших джерелах) романів, казок, віршів, повістей, оповідань, п'єс, билин, поем, новел,  усього найчарівнішого та загадкового, що було написане поетами, письменниками, драматургами майже всіх країн та континентів. У час, коли такі видання можна було брати тільки  в бібліотеці (або у дуже заможніх людей, які мали доступ до отримання книг через підписку або "по блату"), ми читали книги "ковтаючи", за одну ніч, тому що було бажання ПІЗНАТИ СВІТ ЧЕРЕЗ КНИГУ.
  Тепер я вчителюю й намагаюсь пояснити дітям, який неоцінений скарб дістається ним у СПАДОК ВІД ВСЬОГО ЛЮДСТВА - К Н И Г А , а потім знову і знову повторюю слова Ліни  Костенко "Прочитай золоті манускрипти, подивися у вічі вікам..."